Свято-Покровський Храм на Пріорці. Масив Мостицький

Свято-Покровський храм – це один із найдавніших храмів Києва, що розташований у районі Виноградаря.

Адреса: пров. Мостицький, 2 (дістатися можна автобусом або тролейбусом від метро “Нивки”, “Петрівка”, “Тараса Шевченка” і “Лук’янівська” до зупинки “вул. Мостицька”)

Час роботи храму:

щоденне (крім понеділка) богослужіння;

літургія – о 8:00, у неділю – 7:00 і 9:00;

вечірнє богослужіння – о 17:00.

Сайт храму: http://priorca.org.ua

Свято-Покровський Храм у Києві

Для початку варто зазначити, що ще в середині XVII століття в місцині, де зараз стоїть Свято-Покровський храм, знаходилася заміська резиденція пріора – тобто настоятеля католицького домініканського монастиря в Києві. Від назви цього католицького чину пішла і назва місцевості, а згодом – назва нового храму. Адже церкву на вулиці Мостицькій називають Свято-покровським храмом на Пріорці.

У XVIII столітті, коли Пріорка була лише приміською слободою, тут уже стояла дерев’яна Димитріївська церква. Але в 1791 р. її розібрали, і в 1795-му побудували дерев’яний храм на кам’яному фундаменті. Мешканців у цій околиці на той час було мало, але до початку ХХ століття населення стало збільшуватися. Тоді виникла потреба в новому храмі, і на місці існуючої дерев’яної церкви в жовтні 1902 року парафіяни заклали нову будівлю.

Лише за чотири роки (з 1902 по 1906) зусиллями місцевих жителів було споруджено великий храм, у будівництві якого брали участь усі охочі. Освячення новозбудованого Свято-покровського храму відбулося 16 вересня 1906 року.

Особливостями нової церкви стали три поставлених престоли: головний – на честь Покрови Пресвятої Богородиці, а також два інших – в ім’я Св. Миколи Чудотворця та в ім’я Св. Великомучеників Георгія Побідоносця і Дмитра Солунського. Зазначимо також, що будівля храму п’ятикупольна, у західній її частині розташована дзвіниця, також увінчана куполом.

За час свого існування Свято-покровський храм вистояв роки боротьби влади з релігією, будівля церкви дійшла до наших днів практично без змін і перебудов. Церкву жодного разу не було зруйновано, що було властиво іншим столичним храмам з огляду на війни, революції та пожежі історичної епохи. Закритий храм був лише раз за більш ніж столітню історію: у лютому 1938 року церкву закрили, а в її приміщенні встановили овочеву базу. Відновилося богослужіння через три роки, у вересні 1941 року. Відтоді Свято-покровський храм на Пріорці відкритий завжди.

14 жовтня 2006 року (на свято Покрови Пресвятої Богородиці) Свято-покровський храм урочисто відсвяткував свій столітній ювілей.

Нині життя Свято-покровського храму вельми насичене. Цей храм єдиний у районі житлових масивів Виноградаря та Мостицького, тому людей на богослужіннях завжди багато.

Цікаво, що у храму навіть є свій сайт, де люб’язно запрошують відвідати церкву: “Для всіх знайдеться місце в нашому просторому благодатному храмі. Храм наш, зведений сто років тому київськими зодчими, і зараз невимовно красивий. Переконайтеся самі”.

Дедалі більше людей починає приходити на богослужіння до Покровського храму. Це означає, що люди тягнуться до Бога. Найважливішим засобом духовного вдосконалення є молитва. У Покровському храмі завжди істинно православна духовна атмосфера. Людина може спокійно помолитися. За потреби священик відповість на всі запитання.

Священики у Свято-Покровському храмі хороші проповідники. Завжди після євангельського читання священик, що служить, звертається словами проповіді до кожного віруючого християнина.

Особливим даром проповіді відрізняється протоієрей Георгій Соменок. Священик завжди всебічно висвітлює сенс свята, або богослужбової дії.