Наприкінці XIX ст. на розі нинішніх вулиць Овруцької та Багговутівської було зведено величний храм, будівництво якого завершилося 1872 р. Тоді ж його освятили на честь преподобного Феодора Освяченого (IV ст.), одного із засновників православного чернецтва.
Внутрішній живопис храму був виконаний у стилі давньоруських фресок. Із Києво-Печерської лаври до церкви перенесли точну копію стародавнього образу Воскресіння Христового, оригінал якої зберігався над Гробом Господнім у Єрусалимі. Т. Кибальчич подарував храму численні реліквії, зібрані ним у Святій Землі: частку Животворящого Хреста Господнього, каміння від печери Гробу Господнього та від гробниці Божої Матері, а також шматочки каміння з Вифлеємської печери та частки Мамврійського дуба, під яким праотець Авраам приймав трьох Божественних Мандрівників. Цінними святинями церкви були вищезгадані точні копії печери Гробу Господнього та печерного храму священномученика Климента Римського в Інкермані.
Після руйнування храму преподобного Феодора (ця трагічна подія сталася в середині 30-х років XX ст.) на суміжній території було зведено багатоповерхову будівлю (вул. Багговутівська, 4). І з Божої ласки саме те місце, де розташовувався храм, не було забудовано.
Зараз тут діє домовий храм, відбуваються богослужіння та хресні ходи. Також у причтовому будинку відкрито недільну школу, бібліотеку, церковну крамницю. На території, за сприяння Інституту археології НАН України, у 2008-2009 р.р. відбулися розкопки та були знайдені унікальні святині – копії Кувуклії та печерного храму на честь сщмч. Климента Римського.
