Обладнання підтримує постійну вихідну напругу, попри значні коливання та струму. Воно забезпечує повноцінну роботу електроприладів у мережах з нестабільними показниками якості току.
Типи стабілізаторів напруги
Існують різні види обладнання, тому при виборі користувачів повинна цікавити не тільки ціна стабілізатора напруги, а й особливості кожного типу. Оскільки всі вони використовують різні фізичні принципи. Отже, вони поділяються на:
Релейні моделі
Використовують силовий трансформатор із кількома виведеннями вторинної обмотки. Датчик контролює напругу й за допомогою реле регулює вихідні значення. При перевищенні певних меж спрацьовують силові.
До переваг релейних моделей відносять:
- простоту конструкції;
- високу точність регулювання;
- доступну ціну;
- надійність.
Посеред недоліків необхідно зазначити східчасте регулювання, спотворення синусоїди при високих вхідних напругах, зношування контактів реле, підвищений рівень шуму.
Електромеханічні стабілізатори
Сервопривідні моделі плавно регулюють напругу. Вони змінюють коефіцієнт трансформації за допомогою щітки, яка переміщується вторинною обмоткою під дією електродвигуна.
Серед переваг таких стабілізаторів зазначають:
- широкий діапазон і плавність регулювання;
- компактні розміри;
- відсутність спотворення синусоїди;
- стійкість до короткочасних навантажень.
До недоліків відносять низьку швидкодію, складну конструкцію, шумність в роботі.
Інверторні пристрої
Спочатку випрямляють струм, а потім перетворюють його на змінний за допомогою інвертора. Це забезпечує високу точність і стабільність вихідної напруги.
Переваги наступні:
- плавне регулювання у широкому діапазоні;
- компактність завдяки відсутності трансформатора;
- низька похибка вихідної напруги;
- фільтрація високочастотних перешкод;
- швидкодія;
- можливість використання при низьких температурах.
Поміж недоліків характеризують незначну стійкість до навантажень, високий ризик відмови через складну схему та ціну.
Ферорезонансні стабілізатори
Вони використовують трансформатор з обмотками на магнітопроводах різного перерізу. Завдяки резонансу забезпечується постійне насичення вторинної обмотки.
Такі моделі відрізняються високою швидкодією, надійністю та точністю стабілізації.
Недоліки:
- спотворення синусоїди;
- великі габарити;
- електромагнітні перешкоди;
- нестабільність при значних коливаннях частоти.
Електронні моделі
Вони схожі на релейні моделі, але використовують напівпровідникові компоненти для перемикання обмоток трансформатора. Це забезпечує високу швидкодію та ефективність роботи.
До переваг відносять:
- високий коефіцієнт стабілізації;
- плавне регулювання напруги;
- надійність і довговічність;
- ефективність.
Серед «мінусів» відзначають складний ремонт і значну вартість.
Гібридні стабілізатори
Вони поєднують різні принципи регулювання напруги. Вибір стабілізатора напруги https://220volt.com.ua/ua/stabilizator.htm залежить від специфіки електромережі та потреб підключених пристроїв. Кожен тип має свої переваги та недоліки, що варто враховувати при покупці.
