search adware
  • Пн - Пт с 10:00 до 19:00.
  • ст. м. Лукьяновская, ул. Сечевых Стрельцов, 77.
юридический блог
Переведення дачних будинків у жилі будинки

Коментар до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації у них місця проживання»

02 вересня 2014 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації у них місця проживання» (далі – Закон).

Законом передбачається можливість переведення дачних і садових будинків у жилі будинки. Зокрема, у вказаному нормативно-правовому акті зазначається:

«Громадяни відповідно до закону мають право на переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення про переведення дачних і садових будинків у жилі будинки приймається відповідними органами місцевого самоврядування».

Вказаними положеннями власникам дачних і садових будинків надається право здійснювати переведення таких об’єктів нерухомості у жилі будинки. Таким чином, як стверджують наші юристи, у разі набрання Законом чинності, - зможуть бути вирішені довготривалі питання власників житлової нерухомості, що проживають у приватних будинках (але документально оформлених в якості дачних / садових будинків), які полягали у неможливості зареєструватись за місцем фактичного проживання. Адже на практиці, у зв’язку з обмеженою площею будівництва у населених пунктах, будівництво об’єктів нерухомості, призначених для проживання, здійснюється у багатьох випадках саме на садових земельних ділянках, які знаходять за межами населених пунктів. Надалі, після завершення будівництва та оформлення права власності, чимало людей залишаються проживати у таких будинках.

У зв’язку з цим, було дуже складним або майже безвихідним правове становище власників садових / дачних будинків, які володіли виключно однією такою нерухомістю та фактично постійно проживали у таких будинках. Дані власники не могли належним чином зареєструватись за місцем проживання та виконати вимоги ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», якою передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Виходячи з вищезазначеного, власники садових / дачних будинків не мали можливості оформлювати передбачені законодавством соціальні виплати, пенсійне забезпечення, взяття на військовий облік, отримання безкоштовної медичної допомоги тощо.

Отже, з прийняттям Закону всі вищевказані незручності для власників садових / дачних будинків стосовно неможливості зареєструватись за місцем постійного проживання повинні бути усунуті. Більш детальніше дізнайтесь в адвоката в режимі онлайн.

Також, Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо переведення садових і дачних будинків у жилі будинки та реєстрації у них місця проживання» надає нове визначення терміну «місце проживання фізичної особи».

Законом внесено зміни у частину першу статті 29 Цивільного кодексу України, яку викладено у такій редакції:

«1. Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово». Крім того, положення статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» викладено у такій редакції:

«місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово».

Житлом фізичної особи, з урахуванням внесених Законом змін, вважається житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них. При цьому, необхідно мати на увазі, що у діючій редакції частини першої статті 29 Цивільного кодексу України місце проживання фізичної особи визначено наступним чином:

«1. Місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово».

Також, у прикінцевих положеннях Закону зазначено:

«Тимчасово, до проведення реформи адміністративно-територіального устрою, дачні поселення та садівницькі товариства у приміських зонах обліковуються за тими населеними пунктами, з якими вони зв'язані адміністративно або територіально.

Тимчасово, до проведення реформи адміністративно-територіального устрою, до жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, також відносяться жителі, які проживають постійно за межами цих адміністративно-територіальних одиниць, але житло яких віднесено до відповідного села, селища чи міста».

Отже, місцем проживання фізичної особи, відповідно до Закону, може бути житло (житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення), яке знаходиться як у відповідному населеному пункті (місті, селі, селищі), так і житло, яке знаходиться за його межами.

Тобто, законодавець надає право визначати місце проживання фізичної особи також у житловому будинку, який попередньо переведений з садового / дачного будинку та знаходиться за межами відповідного населеного пункту.

Окрім іншого, перехідними положеннями Закону передбачається, що власники дачних / садових будинків будуть мати такі ж права, як і жителі відповідних населених пунктів (стосовно присвоєння поштових адрес, проведення газопостачання, електрифікації, забезпечення необхідною інфраструктурою та ін.).

Таким чином, вищевказані положення Закону надають власникам дачних і садових будинків можливість реалізовувати належним чином та у повному обсязі всі права та свободи, які передбачені чинним законодавством України для власників житлових будинків.

Вверх